• COVID-19

RESUMEN De toda la población infectada por el SARS-CoV-2, la población pediátrica representa del 1 al 5%, siendo un reto caracterizarla clínicamente. Presentamos cinco casos de pacientes pediátricos con diagnóstico de COVID-19; el rango de edad fue de 1 a 14 años, tuvieron manifestaciones clínicas variadas, tres de ellos presentaron fiebre, tos y dificultad respiratoria, otro fiebre y dermatosis, y un adolescente con diarrea y vómitos asociado al síndrome de Guillain-Barré. Los exámenes de laboratorio revelaron elevación de lactato deshidrogenasa, dimero-D y ferritina. El patrón radiológico más frecuente fue el engrosamiento peribronquial perihiliar. Todos los casos tuvieron evolución clínica y radiológica favorable. La diversidad en las presentaciones clínicas en niños debe considerarse para un diagnóstico temprano de la enfermedad. ABSTRACT Children represent 1 to 5% of the entire SARS-CoV-2 infected population, and it is challenging to identify them based on clinical characteristics. We present 5 cases of pediatric patients diagnosed with COVID-19; the age range was from 1 to 14 years. They had different clinical characteristics, three of them presented fever, cough and respiratory distress, another one fever and dermatosis, and the other patient had diarrhea and vomiting associated with Guillain-Barre syndrome. Laboratory tests revealed elevated lactate dehydrogenase, D-dimer, and ferritin. The most frequent radiological pattern was perihilar peribronchial thickening. All cases had favorable clinical and radiological evolution. Diverse clinical characteristics should be considered for early diagnosis of COVID-19 in children.

Nowadays, world has been shaken by the 2019-nCoV pandemic outbreak started in Wuhan, Hubei Province of China, and spread all over the World. In this study, 2019-nCoV pandemic progress of Turkey was evaluated and growth curve assisted pandemic progress management was explored. Data released by Minister of Healh of Turkey between 11 March 2020 and 27 April 2020 regarding 2019-nCoV was used to analyse the situation. Gompertz growth curve was suggested to be able to make future prediction taking into account numbers of hospital bed, critical care unit bed, and doctors of Turkey. In the first 12 days, number of 2019-nCoV cases increased in an exponential phase, but starting from day 13 this dramatic increase ended. The number of total active cases (TAH) was defined as the difference of number of total cases (TV) and number of recovered plus death. Minimum and maximum values of total number of patients in intensive care (TYBH) to number of TAH ratio were found to be 2.22% and 6.80%, respectively. Minimum and maximum values of total number of entubed patients (TEH) to number of TAH ratio were found to be 1.13% and 4.98%, respectively. Both ratios were high in the early days of the pandemic, although both were decreased later on. Parameter estimation of Gompertz growth curve for the number of TAH was performed. Estimation was made for number of TAH by utilising the estimated parameters,. The estimated number of TAH via Gompertz model was given as an example for future process management. Then, application of the process for number of TEH and TYBH was explained. Çin Halk Cumhuriyeti’nin Hubei eyaletine bağlı Wuhan şehrinde başlayıp tüm Dünya’ya yayılan 2019-nCoV salgını, Dünya gündemini oluşturmaktadır. Bu çalışmada, ülkemizde 2019-nCoV süreci değerlendirildi ve büyüme modeli destekli salgın süreci yönetimi uygulanabilirliği incelendi.11 Mart 2020 - 27 Nisan 2020 tarihleri arasında Sağlık Bakanlığı’nın resmi olarak yayınladığı 2019-nCoV verileri kullanılarak salgının ülkemizdeki seyri analiz edildi. Ülkemizin hastane yatağı, yoğun bakım yatağı ve doktor kapasiteleri dikkate alınarak geleceğe dönük tahminler yapalabilmek için Gompertz büyüme modeli önerildi.İlk 12 günde vaka sayısının katlanarak devam ettiği (üstel faz) görüldü, 13. günde üstel fazdan çıkıldı. Toplam aktif hasta (TAH) sayısı = Toplam vaka (TV) sayısı – toplam iyileşen sayısı – toplam ölüm sayısı olarak tanımlandı. Toplam yoğun bakım hasta (TYBH) sayısı / (TAH) sayısı oranının en düşük ve en yüksek değerleri sırasıyla, %2,22 ve %6,80 olarak gözlendi. Toplam entübe hasta (TEH) sayısı / TAH sayısı oranının en düşük ve en yüksek değerleri sırasıyla, %1,13 ve %4,98 olarak saptandı. Her iki oranın da salgının başlangıç günlerinde yüksek olduğu, ilerleyen günlerde azaldığı görüldü. Gompertz büyüme modeli ile TAH sayısı için parametre tahmini yapıldı. Elde edilen parametreler ile TAH sayısı tahmini gerçekleştirildi. İleriye dönük projeksiyon süreç yönetimine Gompertz modeli ile tahmin edilen TAH sayısı örnek olarak verildi. TEH ve TYBH sayıları için nasıl uygulanabileceği açıklandı.

Objective: To perform a systematic review of articles that evaluated the scientific production on SARS-CoV-2 through bibliometric analyzes. Methods: Scopus, Web of Science and Google Scholar databases were used. After applying the pre-established inclusion criteria, 30 articles were included. Results. The total number of articles found in the bibliometric studies on SARS-CoV-2 varied widely from 153 to 21,395 articles and an average equal to 4,279 (± 5,510). A total of 17 countries published within the scope of this study, but only six published more than one article, emphasizing authors from Chinese institutions (17%). Scopus was the most used database in bibliometric studies (50%, n = 15). The articles used 72 different keywords with emphasis on: COVID-19 (15%), SARS-CoV-2 (12%) and 2019-nCoV (9%). Conclusion. We are facing an unprecedented scenario of information about SARS-CoV-2 and this has required a collective scientific effort reflected in the daily publication of hundreds of studies (articles, pre-prints, clinical guides, protocols). Bibliometric methods are being increasingly used by the scientific community to systematize this information. Therefore, the systematic review carried out in this study provided an overview of the bibliometric literature on the SARS-CoV-2 virus. Objetivo: Realizar uma revisão sistemática de artigos que avaliaram a produção científica sobre SARS-CoV-2 por meio de análises bibliométricas. Métodos: Foram utilizados os bancos de dados Scopus, Web of Science e Google Scholar. Após a aplicação dos critérios de inclusão pré-estabelecidos, 30 artigos foram incluídos. Resultados. A quantidade total de artigos encontrados nos estudos bibliométricos sobre SARS-CoV-2 apresentou uma grande variação de 153 a 21.395 artigos e uma média igual a 4.279 (± 5.510). Um total de 17 países publicaram no escopo deste estudo, mas apenas seis publicaram mais de um artigo, com destaque para autores de instituições chinesas (17%). Scopus foi o banco de dados mais utilizado nos estudos bibliométricos (50%, n = 15). Os artigos usaram 72 palavras-chave diferentes com destaque para: COVID-19 (15%), SARS-CoV-2 (12%) e 2019-nCoV (9%).Conclusão. Estamos diante de um cenário sem precedentes de informações acerca do SARS-CoV-2 e isso tem exigido um esforço científico coletivo que se reflete na publicação diária de centenas de estudos (artigos, pré-impressões, guias clínicos, protocolos). Os métodos bibliométricos são sendo cada vez mais utilizados pela comunidade científica para sistematizar essas informações. Assim sendo, a revisão sistemática realizada nesse estudo permitiu fornecer uma visão geral da literatura bibliométrica sobre o vírus SARS-CoV-2.

根据卫建委公布的每日湖北以外和以内的新增确诊、治愈、死亡人数,我们对此次疫情的传播速度、危险程度、传播阶段作出了分析。根据所统计的数据我们得出 湖北省外的新增确诊持续减少,而新增治愈持续上升,预计今日新增治愈将高于新增确诊,迎来顶点。按照目前的速度,2月15日新增确诊就会下降到个位数,标志着疫情进入尾声。 湖北以内新增确诊已开始缓慢下降,按照目前的速度,到3月14日新增确诊才会下降到个位数,标志着疫情进入尾声。然而,新增死亡人数依然保持着每7.8天倍增的指数上升趋势。新增治愈持续上升,但已有疲软态势,需要观察是否能持续保持3.1日倍增期的快速增长,它将决定湖北省内的最终平均死亡率。

Background. The coronavirus COVID-19 pandemic is of great concern. A detailed scientific analysis of this pheno-menon is still to come, but now it is urgently needed to evaluate and compare the disease dynamics in order to im-prove the quarantine activities and the level of individual protection, to speed the rate of isolation of infected per-sons, etc. In mid-March 2020, the WHO reported a sharp exponential increase in the number of COVID-19 cases in the world. Therefore, the study of the dynamics of the pandemic continues to attract the interest of researchers. Some works on comparing the epidemic dynamics in Italy, mainland China, Spain, Germany, France, Switzerland, USA, South Korea and some global trends have already been published. However, the receipt of new data requires constant analysis of the pandemic dynamics.Objective. In this paper we compare the pandemic dynamics in March and April, 2020 for different countries in Eu-rope, USA, regions and worldwide and try to estimate some global trends.Methods. We use official data about the accumulated numbers of confirmed COVID-19 cases in different countries and worldwide from WHO daily situation reports. In order to compare the epidemic dynamics in different countries, different time synchronization procedures and comparing with the exponential growth are used.Results. For Italy, Spain, Germany, Switzerland, France and USA, the epidemic dynamic in March, 2020 was com-pared with the situation in the Republic of Korea. The epidemic developments in Ukraine, Austria, their neighboring countries and global trends were analyzed.Conclusions. The situation with the COVID-19 pandemic is still threatening. But may be the dynamics in April, 2020 gives some hope for its stabilization at least in the countries with proper quarantine measures, fast detection and isolation of sick persons. The final sizes and durations of epidemic can be very different for different countries. Repeated outbreaks are possible and already occurring, but they will no longer be so severe, primarily because we have learned to better identify and isolate infected persons. Проблематика. Пандемия коронавируса COVID-19 вызывает серьезную обеспокоенность. Подробный научный анализ этого явления еще впереди, но уже сейчас необходимо срочно оценить и сравнить динамику заболевания, чтобы улучшить карантинную деятельность и уровень индивидуальной защиты, чтобы ускорить изоляцию зараженных людей и т.д. В середине марта 2020 года ВОЗ сообщила о резком экспоненциальном увеличении числа случаев заболевания на COVID-19 в мире. Поэтому изучение динамики пандемии продолжает вызывать интерес исследователей. Некоторые работы относительно сравнения динамики эпидемии в Италии, Китае, Испании, Германии, Франции, Швейцарии, США, Южной Корее и относительно некоторых глобальных тенденций уже опубликованы. Однако получение новых данных требует постоянного анализа динамики пандемии.Цель исследования. В этой статье мы сравниваем динамику пандемии в марте и апреле 2020 года для разных стран Европы, США, регионов и всего мира и пытаемся оценить некоторые глобальные тенденции.Методика реализации. Мы используем официальные данные о накопленном количестве подтвержденных случаев COVID-19 в разных странах и во всем мире из ежедневных отчетов ВОЗ. Для сравнения динамики эпидемии в разных странах используются разные процедуры синхронизации времени и сравнение с экспоненциальным ростом.Результаты исследования. Проведено сравнение динамики эпидемии в Италии, Испании, Германии, Швейцарии, Франции и США в марте 2020 года с ситуацией в Республике Корея. Были проанализированы развитие эпидемии в Украине, Австрии, соседних странах и глобальные тенденции.Выводы. Ситуация с пандемией COVID-19 остается угрожающей. Но, возможно, динамика в апреле 2020 года дает некоторую надежду на ее стабилизацию, по крайней мере, в странах с надлежащими карантинными мерами, быстрым выявлением и изоляцией больных. Окончательные размеры и продолжительность эпидемии могут сильно отличаться для разных стран. Повторные вспышки возможны и уже происходят, но они больше не будут такими серьезными, в первую очередь потому, что мы научились лучше выявлять и изолировать инфицированных людей. Проблематика. Пандемія коронавірусу COVID-19 викликає велике занепокоєння. Детальний науковий аналіз цього явища ще попереду, але вже зараз необхідно терміново оцінити та порівняти динаміку захворювання з метою поліпшення карантинної діяльності та рівня індивідуального захисту, прискорення швидкості ізоляції інфікованих тощо. У середині березня 2020 року ВООЗ повідомила про різке експоненціальне збільшення кількості випадків захворювання на COVID-19 у світі. Тому вивчення динаміки пандемії продовжує привертати інтерес дослідників. Деякі роботи щодо порівняння динаміки епідемії в Італії, материковому Китаї, Іспанії, Німеччині, Франції, Швейцарії, США, Південній Кореї та щодо деяких глобальних тенденцій уже опубліковані. Однак отримання нових даних вимагає постійного аналізу динаміки пандемії.Мета дослідження. У цій роботі ми порівнюємо динаміку пандемії в березні та квітні 2020 року для різних країн Європи, США, регіонів і в усьому світі та намагаємось оцінити деякі світові тенденції.Методика реалізації. Ми використовуємо офіційні дані про накопичену кількість підтверджених випадків COVID-19 у різних країнах та у всьому світі зі щоденних звітів ВООЗ. Для порівняння динаміки епідемій у різних країнах використовуються різні процедури синхронізації часу та порівняння з експоненціальним зростанням.Результати дослідження. Для Італії, Іспанії, Німеччини, Швейцарії, Франції та США динаміка епідемії в березні 2020 року порівнювалася із ситуацією в Республіці Корея. Проаналізовано розвиток епідемії в Україні, Австрії, їхніх сусідніх країнах та світові тенденції.Висновки. Ситуація з пандемією COVID-19 залишається загрозливою. Але, можливо, динаміка у квітні 2020 року дає певну надію на її стабілізацію, принаймні у країнах із належними карантинними заходами, швидким виявленням та ізоляцією хворих. Кінцеві розміри і тривалість епідемії можуть бути дуже різними для різних країн. Повторні спалахи можливі і вже трапляються, але вони вже не будуть такими важкими, насамперед тому, що ми навчилися краще ідентифікувати та ізолювати інфікованих осіб.

Проблематика. Пандемія коронавірусу COVID-19 викликає велике занепокоєння. Детальний науковий аналіз цього явища ще попереду, але вже зараз необхідно терміново оцінити та порівняти динаміку захворювання з метою поліпшення карантинної діяльності та рівня індивідуального захисту, прискорення швидкості ізоляції інфікованих тощо. У середині березня 2020 року ВООЗ повідомила про різке експоненціальне збільшення кількості випадків захворювання на COVID-19 у світі. Тому вивчення динаміки пандемії продовжує привертати інтерес дослідників. Деякі роботи щодо порівняння динаміки епідемії в Італії, материковому Китаї, Іспанії, Німеччині, Франції, Швейцарії, США, Південній Кореї та щодо деяких глобальних тенденцій уже опубліковані. Однак отримання нових даних вимагає постійного аналізу динаміки пандемії. Мета дослідження. У цій роботі ми порівнюємо динаміку пандемії в березні та квітні 2020 року для різних країн Європи, США, регіонів і в усьому світі та намагаємось оцінити деякі світові тенденції. Методика реалізації. Ми використовуємо офіційні дані про накопичену кількість підтверджених випадків COVID-19 у різних країнах та у всьому світі зі щоденних звітів ВООЗ. Для порівняння динаміки епідемій у різних країнах використовуються різні процедури синхронізації часу та порівняння з експоненціальним зростанням. Результати дослідження. Для Італії, Іспанії, Німеччини, Швейцарії, Франції та США динаміка епідемії в березні 2020 року порівнювалася із ситуацією в Республіці Корея. Проаналізовано розвиток епідемії в Україні, Австрії, їхніх сусідніх країнах та світові тенденції. Висновки. Ситуація з пандемією COVID-19 залишається загрозливою. Але, можливо, динаміка у квітні 2020 року дає певну надію на її стабілізацію, принаймні у країнах із належними карантинними заходами, швидким виявленням та ізоляцією хворих. Кінцеві розміри і тривалість епідемії можуть бути дуже різними для різних країн. Повторні спалахи можливі і вже трапляються, але вони вже не будуть такими важкими, насамперед тому, що ми навчилися краще ідентифікувати та ізолювати інфікованих осіб. Background. The coronavirus COVID-19 pandemic is of great concern. A detailed scientific analysis of this phenomenon is still to come, but now it is urgently needed to evaluate and compare the disease dynamics in order to improve the quarantine activities and the level of individual protection, to speed the rate of isolation of infected persons, etc. In mid-March 2020, the WHO reported a sharp exponential increase in the number of COVID-19 cases in the world. Therefore, the study of the dynamics of the pandemic continues to attract the interest of researchers. Some works on comparing the epidemic dynamics in Italy, mainland China, Spain, Germany, France, Switzerland, USA, South Korea and some global trends have already been published. However, the receipt of new data requires constant analysis of the pandemic dynamics. Objective. In this paper we compare the pandemic dynamics in March and April, 2020 for different countries in Europe, USA, regions and worldwide and try to estimate some global trends. Methods. We use official data about the accumulated numbers of confirmed COVID-19 cases in different countries and worldwide from WHO daily situation reports. In order to compare the epidemic dynamics in different countries, different time synchronization procedures and comparing with the exponential growth are used. Results. For Italy, Spain, Germany, Switzerland, France and USA, the epidemic dynamic in March, 2020 was compared with the situation in the Republic of Korea. The epidemic developments in Ukraine, Austria, their neighboring countries and global trends were analyzed. Conclusions. The situation with the COVID-19 pandemic is still threatening. But may be the dynamics in April, 2020 gives some hope for its stabilization at least in the countries with proper quarantine measures, fast detection and isolation of sick persons. The final sizes and durations of epidemic can be very different for different countries. Repeated outbreaks are possible and already occurring, but they will no longer be so severe, primarily because we have learned to better identify and isolate infected persons. Проблематика. Пандемия коронавируса COVID-19 вызывает серьезную обеспокоенность. Подробный научный анализ этого явления еще впереди, но уже сейчас необходимо срочно оценить и сравнить динамику заболевания, чтобы улучшить карантинную деятельность и уровень индивидуальной защиты, чтобы ускорить изоляцию зараженных людей и т.д. В середине марта 2020 года ВОЗ сообщила о резком экспоненциальном увеличении числа случаев заболевания на COVID-19 в мире. Поэтому изучение динамики пандемии продолжает вызывать интерес исследователей. Некоторые работы относительно сравнения динамики эпидемии в Италии, Китае, Испании, Германии, Франции, Швейцарии, США, Южной Корее и относительно некоторых глобальных тенденций уже опубликованы. Однако получение новых данных требует постоянного анализа динамики пандемии. Цель исследования. В этой статье мы сравниваем динамику пандемии в марте и апреле 2020 года для разных стран Европы, США, регионов и всего мира и пытаемся оценить некоторые глобальные тенденции. Методика реализации. Мы используем официальные данные о накопленном количестве подтвержденных случаев COVID-19 в разных странах и во всем мире из ежедневных отчетов ВОЗ. Для сравнения динамики эпидемии в разных странах используются разные процедуры синхронизации времени и сравнение с экспоненциальным ростом. Результаты исследования. Проведено сравнение динамики эпидемии в Италии, Испании, Германии, Швейцарии, Франции и США в марте 2020 года с ситуацией в Республике Корея. Были проанализированы развитие эпидемии в Украине, Австрии, соседних странах и глобальные тенденции. Выводы. Ситуация с пандемией COVID-19 остается угрожающей. Но, возможно, динамика в апреле 2020 года дает некоторую надежду на ее стабилизацию, по крайней мере, в странах с надлежащими карантинными мерами, быстрым выявлением и изоляцией больных. Окончательные размеры и продолжительность эпидемии могут сильно отличаться для разных стран. Повторные вспышки возможны и уже происходят, но они больше не будут такими серьезными, в первую очередь потому, что мы научились лучше выявлять и изолировать инфицированных людей.

Актуальність. Пандемія COVID-19 – глобальна пандемія коронавірусної інфекції COVID-19, що викликана коронавірусом SARS-CoV-2. Спалах вперше був зафіксований в Ухані, Китай, у грудні 2019 р. 30 січня 2020 р. Всесвітня організація охорони здоров'я (далі - ВООЗ оголосила цей спалах надзвичайною ситуацією у сфері охорони здоров'я, що має міжнародне значення, а 11 березня – пандемією. В Україні коронавірусна інфекція COVID-19 (пневмонія нового типу) вперше була діагностована 3 березня 2020 р. в Чернівцях. 13 березня був зафіксований перший летальний випадок в результаті коронавірусної інфекції COVID-19. Метою дослідження став аналіз інформаційних джерел за останній рік. Матеріали та методи. У ході дослідження були використані методи семантичного оцінювання наукових документів, а також методи структурного та логічного аналізу. Результати та обговорення. COVID-19, раніше коронавірусна інфекція 2019 nCoV – потенційно важка гостра респіраторна інфекція, що викликається коронавірусом SARS-CoV-2 (2019 nCoV) і є небезпечним захворюванням, яке може розвиватися як у формі гострої респіраторної вірусної інфекції легкого перебігу, так і у важкій формі. Деякі дослідники припускають, що вірус є результатом рекомбінації коронавірусу кажанів з іншим, поки ще не відомим, коронавірусом. У той же час, вчені зі США прийшли до висновку, що у SARS-CoV-2 є генетичний слід, який не спостерігається у природного коронавірусу, вони заявили, що знайшли докази штучного походження коронавірусу. У 2021 р. ВООЗ змінила маркування штамів коронавірусу, зокрема йдеться про чотири штами, що викликають занепокоєння, і відомі суспільству як варіанти, що вперше виявили у Британії (Кенті) (B.1.1.7), Південній Африці (B.1.351), Бразилії (P.1) та Індії (B.1.617.2). Відтепер ВООЗ рекомендує маркувати їх з використанням літер грецького алфавіту, тобто – Альфа, Бета, Гамма та Дельта відповідно. Найбільш часті симптоми коронавірусної інфекції COVID-19 – висока температура, сухий кашель, задишка, характерна сильна стомлюваність, біль у м'язах, біль у горлі, головний біль, втрата або порушення смаку та/або відчуття запаху (характерний симптом). Менш часті симптоми – пронос, кон'юнктивіт, шкірний висип або зміна кольору пальців рук і ніг. Симптоми, які можуть з'явитися при важкому перебігу інфекції SARS-CoV-2: утруднене дихання або задишка, біль у грудях або тиск у грудях, порушення мови або моторики. Діагностувати COVID-19, можна тільки провівши необхідні методи тестування, а саме – ПЛР, визначення РНК коронавірусу SARS-CoV2 (COVID-19); антитіла IgG, коронавірус SARS-CoV-2 (COVID-19); антитіла IgM, коронавірус SARS-CoV-2 (COVID-19); антитіла IgA, коронавірус (SARS-CoV-2); експрес-тест (коронавірус SARS-CoV-2), антиген та ін. Є два шляхи придбання імунітету: перехворіти або вакцинуватися. У світі триває вивчення на людях понад 80 вакцин-кандидатів, хоча деякі з них знаходяться на ранніх стадіях клінічних досліджень. При цьому компанії, чиї вакцини вже використовуються у світі, приступили до дослідження оновлених версій препаратів, які мають стати ефективними проти нових штамів вірусу COVID-19. Висновки. Сьогодні необхідно докорінно змінити підхід до протидії епідемії COVID-19 у 2021-2022 рр.: надати пріоритет ранньому виявленню та стримуванню спалахів (тестування, відстеження контактів, ізоляція) та енергійній кампанії імунізації від COVID-19: дослідити вплив епідемії на втрати людського капіталу: недоотримані послуги (forgone care), надмірна смертність, додатковий тягар захворюваності, зокрема щодо хронічних хвороб: спрямувати ресурси на поновлення програм збільшення доступності медичних послуг. Необхідно враховувати збільшення навантаження на систему через програму вакцинації від COVID-19. Background. The COVID-19 pandemic is a global pandemic caused by the SARS-CoV-2 coronavirus. The outbreak was first recorded in Wuhan, China, in December 2019. On January 30, 2020, the WHO declared the outbreak a health emergency of international significance, and on March 11, 2020 – a pandemic. In Ukraine, Covid-19 coronavirus infection (a new type of pneumonia) was first diagnosed on March 3, 2020, in Chernivtsi. On March 13, the first fatal outcome of Covid-19 was recorded. The purpose of the study was to analyze information sources for the last year. Materials and methods. The research used methods of semantic evaluation of scientific documents, as well as methods of structural and logical analysis. Results. The COVID-19, formerly a coronavirus infection 2019 nCoV is a potentially severe acute respiratory infection caused by coronavirus SARS-CoV-2 (2019 nCoV) and is a dangerous disease that can occur in the form of acute respiratory viral infection of mild and severe form. Studies suggest that the virus is the result of recombination of bat coronavirus with another, as yet unknown, coronavirus. At the same time, scientists from the United States concluded that SARS-CoV-2 has a genetic trace that is not observed in natural coronavirus. They said that it is founded evidence of artificial origin of the coronavirus. In 2021, the WHO changed the labeling of coronavirus strains, including four strains of concern and known to the public as options first discovered in Britain (Kent) (B.1.1.7), South Africa (B.1.351), Brazil (P.1) and India (B.1.617.2). From now on, the WHO recommends, labeling them using the letters of the Greek alphabet, ie - Alpha, Beta, Gamma and Delta, respectively. The most common symptoms of the Covid-19 coronavirus infection are fever, dry cough, shortness of breath, severe fatigue, muscle aches, sore throat, headache, loss or disturbance of taste and/or odor (characteristic symptom). Less common symptoms are diarrhea, conjunctivitis, skin rash, or discoloration of the fingers and toes. Symptoms that may occur with a severe course of SARS-CoV-2 infection: difficulty breathing or shortness of breath, chest pain or chest pressure, impaired speech or motility. To diagnose COVID-19 coronavirus infection is possible only having carried out necessary testing methods, namely: PCR, determination of coronavirus RNA SARS-CoV2 (COVID-19); IgG antibodies, coronavirus SARS-CoV-2 (COVID-19); IgM antibodies, coronavirus SARS-CoV-2 (COVID-19); IgA antibodies, coronavirus (SARS-CoV-2); Rapid test, coronavirus SARS-CoV-2, antigen, etc. There are two ways to acquire immunity: get sick or get vaccinated. There are more than 80 human vaccine studies in the world, although some are in the early stages of clinical trials. At the same time, companies whose vaccines are already in use around the world have begun to study updated versions of drugs that should be effective against new strains of the COVID-19 virus. Conclusions. Now, it is necessary to radically change the approach to combating the COVID-19 epidemic in 2021-2022. Priority should be given to early detection and containment of COVID-19 coronavirus infection outbreaks (testing, contact tracking, isolation) and a vigorous immunization campaign against ­COVID-19. Investigate the impact of the COVID-19 epidemic on the loss of human capital: lost services (forgone care), excessive mortality, additional burden of morbidity, in particular for chronic diseases. Direct resources to renew programs to increase the availability of health services. The increase in system load through the COVID-19 vaccination program should be considered.

Amaç: COVID-19 virüsünü salgını dünyanın neredeyse her yerine yayılmış durumdadır. Kontrol yöntemleri ise etkili takip ve izolasyon yöntemleri gerektirmektedir. Elektronik haritalama teknikleri COVID-19 virüsünün yayılma özelliklerini görselleştirmede kullanılmaktadır. Konum Bazlı Bilgi Sistemi yetkilileri ve halkı bilgilendirmek için çoğunlukla tercih edilmektedir. Bu sistemler halk sağlığı yetkililerine hastalığın yayılma özelliklerini göstererek, daha etkili kontrol planlaması yapılmasını sağlamaktadır. Bu çalışmanın amacı İstanbul’un en büyük iki ilçelerinden ikisinde (Kadıköy ve Üsküdar) yaşayan ve COVID-19 nedeniyle hastaneye kabul edilen hastaların yer-zaman ilişkilerinin belirlenmesidir. Yöntemler: COVID-19 enfeksiyonu tanısı onaylanmış/olası 672 yetişkin hasta bu çalışmaya dahil edilmiştir. COVID-19 teshisleri; ya pozitif sonuçlanan RT-PCT testleri ile ya da hastalığın belirtilerini görülüyorsa radyolojik göğüs tetkikleri ile doğrulanmıştır. Veriler Pearson korelasyon analizi ve Moran’s korelasyon analizi ile değerlendirilmiştir İlçeler için küçük bölge parçaları [100.000 x 100.000] ayarlandı ve her olgunun kaynağı kartezyen yer belirleme kullanılarak kurulan küçük bölge parçalarına oturtuldu. Zaman içerisinde yoğunluğun artması ile enfeksiyonu tam olarak belirlemek için Getis-Ord sıcak nokta analizi kullanılmıştır.Bulgular: Mesafe ve hastaneye kabul edilme süresi arasında Pearson korelasyonuna göre ilişki bulunmazken, Moran korelasyonun da anlamlı bir ilişki bulmuştur [I:0.64]. 3 bölgede en az 10 sıcak nokta tespit edilmiştir.Sonuç: İndeks hastane vakaları arasındaki yer-zaman ilişkisinin belirlenmesi, yerel yetkililere hastalığın yayılma örüntüsü hakkında bilgi verebilir ve salgınlara karşı kontrol önlemleri geliştirilmesine yardımcı olabilir. Aim: The COVID-19 epidemic has reached every country in the world. Control strategies require effective tracing and isolation activities. Electronic mapping techniques are used in the visualization of spreading characteristics of COVID-19. The Geospatial Information System became an exceedingly popular open web tool to inform professionals and the public. These systems allow public health authorities to monitor the spreading characteristics and plan effective control strategies. The objective of this study was to identify the spatiotemporal mutual relationship of COVID19 patients living in two of the biggest districts of Istanbul (Kadikoy and Uskudar) who were admitted to the hospital.Methods: A total of 672 adult patients who were diagnosed with possible or confirmed COVID19 infection were included in the analysis. COVID19 diagnosis was confirmed either with positive RT-PCR test or radiographic chest imaging plus the presence of symptoms of the infection. Pearson correlation analysis and Moran’s correlation analysis were applied to the data set. Small pieces of regions [100,000 x 100,000] were set for the districts, and each event origin was fitted into the proper region using cartesian coordinate information. Getis-Ord hot spot analysis was performed to pinpoint the infections with higher concentration over time.Results: Pearson’s correlation revealed no significant results, while Moran’s analysis showed a significant correlation between distance and admission date [I: 0.64]. We identified at least 10 relevant hot spots in 3 districts.Conclusion: Determining the spatiotemporal relationship among cases of a central hospital may inform local authorities about dissemination patterns and help improve control measures against epidemics.

ABSTRACT Objective: to describe the bibliometric indicators of scientific production available in online journals that address Covid-19. Method: bibliometric study using Bradford's Law, network maps and textual statistics conducted with publications available in databases, from January to March 2020. Results: the sample consisted of 110 scientific articles. The main authors of the studies were linked to 83 institutions in 30 countries, giving priority to medical training. China was the country that published the most, providing a large number of research data. Patients infected with Covid-19 and the population in general made up the study populations and the hospital environment was the place where most of the research was performed. The journal with the highest number of publications has a high scientific influence among academic journals. The predominance of themes about Covid-19 was observed through the analysis of terms. Conclusion: bibliometric indicators indicate existing directions and gaps in the scientific production of Covid-19, which will assist in the development of future research, especially at the national level. RESUMEN Objetivo: describir los indicadores bibliométricos de producción científica disponibles en revistas online que abordan Covid-19. Métodos: estudio bibliométrico utilizando la Ley de Bradford, mapas de red y estadísticas textuales realizadas con publicaciones disponibles en bases de datos, de enero a marzo de 2020. Resultados: la muestra consistió en 110 artículos científicos. Los principales autores de los estudios estaban vinculados a 83 instituciones en 30 países, dando prioridad a la formación médica. China fue el país que más publicó, proporcionando una gran cantidad de datos de investigación. Los pacientes infectados con Covid-19 y la población en general formaron las poblaciones de estudio y el entorno hospitalario fue el lugar donde se realizó la mayor parte de la investigación. La revista con el mayor número de publicaciones tiene una alta influencia científica entre las revistas académicas. A través del análisis de los términos, se observó el predominio de temas sobre Covid-19. Conclusión: los indicadores bibliométricos indican las direcciones y lagunas existentes en la producción científica de Covid-19, lo que ayudará en el desarrollo de futuras investigaciones, especialmente a nivel nacional. RESUMO Objetivo: descrever os indicadores bibliométricos da produção científica disponível em periódicos online que abordam a Covid-19. Método: estudo bibliométrico com utilização da Lei de Bradford, de mapas de redes e estatística textual realizado com publicações disponibilizadas em bases de dados, no período de janeiro a março de 2020. Resultados: a amostra foi composta por 110 artigos científicos. Os autores principais dos estudos tinham vinculações com 83 instituições distribuídas em 30 países, apresentando prioritariamente a formação em medicina. China foi o país que mais publicou, fornecendo grande número de dados de pesquisa. Pacientes infectados pela Covid-19 e a população em geral compuseram as populações dos estudos e o ambiente hospitalar foi o local de desenvolvimento da maior parte das pesquisas. O periódico com maior quantitativo de publicações possui alta influência científica entre as revistas acadêmicas. Por meio da análise dos termos, observou-se a predominância de temáticas acerca da Covid-19. Conclusão: os indicadores bibliométricos indicam direcionamentos e lacunas existentes sobre a produção científica da Covid-19, os quais auxiliarão no desenvolvimento de pesquisas futuras, sobretudo no âmbito nacional.